Михайло Грушевський і Фастів


Із матеріалів історичного нарису про церкву Різдва Богородиці у селі Снігурівка, яке згодом стало мікрорайоном Фастова, в метричній книзі храму за 1908 рік можна знайти досить цікавий запис про одруження від 22 жовтня того року.

В ньому йшлося: 
“Приват-доцент Новоросійського університету Олександр Сергієв Грушевський, обвінчаний із жителькою м. Києва, дочкою генерал-майора Ольгою Олександровою Парфененко першим шлюбом. Поручителями були: по жениху – доктор руської історії Михайло Сергіїв Грушевський і завідувач літературно-наукової частини Павло Пилипів Лавров; по нареченій – потомственний дворянин Олександр Олександрів Парфененко і вчитель Костянтин Павлів Кельвич”.

Немає сумнівів, що мова йде про майбутнього Голову УЦР УНР🇺🇦 і його родину. Але ж виникає питання, чому такі поважні наукові мужі зі значним статком, які були спроможні у Києві придбати садибу з флігелем і великим прибутковим будинком, вибрали місцем вінчання скромну Снігурівську церкву? Адже, за логікою, вінчання повинно б відбуватися у Києві, де є чимало пишних православних храмів.

Та все має своє пояснення, і у спогадах самого Михайла Грушевського та його матері Глафіри Захарівни з роду Оппокових знаходимо наступне. В родині Грушевських було семеро дітей. Михайло (1866 – 1934) був старшим сином, а Олександр (1877 – 1942) був п’ятою дитиною. На час шлюбу Олександр Сергійович читав в Одеському Новоросійському університеті курс лекцій з історії України, причому українською мовою, за що отримав сувору догану і змушений був покинути цей навчальний заклад. У цей час його брат Михайло Сергійович очолював першу на українських землях кафедру історії України Львівського університету. Між іншим, як відомо, він обіймав цю посаду двадцять років – з 1894 до 1914 року.

А місцем вінчання Снігурівська церква була обрана тому, що приходським священиком Різдва Богородицької церкви був саме у ті часи Андрій Григорович Мизецький, племінниками дружини якого Ганни Амвросіївни були Михайло та Олександр Грушевські. Їхня мати так пояснила це в одному з листів: “Сашенька хоче там 22 жовтня вінчатися – і тихенько, щоб ніхто не знав. Чому, я й сама не знаю, але такий вже в нього характер скритний”.

Михайло Сергійович теж залишив записи в своєму щоденнику про те, як довго добиралися поїздом до Фастова з Києва, і яким небезпечним через бездоріжжя був кінний шлях від станції Фастів до села Снігурівка.

Цікаво знати й те, що в родині Грушевських по лінії батька й матері було багато священнослужителів. На Снігурівці, біля церкви Різдва Богородиці, що сьогодні відбудованогромадою, покоїться прах снігурівського священика Андрія Мизецького і його батька Григорія Мизецького та інших членів їхньої родини.

📌За матеріалами книги “Храм Різдва Пресвятої Богородиці в селі Снігурівці: минуле та сучасність”📌

За словами славетного знавця старожитностей Київщини Лаврентія Похилевича, храм був споруджений у Снігурівці у ХVIII столітті “тщанием прихожан за бытность королевства Польского”.

❗️До речі, за словами старожилів, дерев’яна церква була побудована без використання жодного цвяха❗️

У Снігурівці ще до появи храму Різдва Пресвятої Богородиці існувала невелика дерев’яна церква святого Миколая Чудотворця, але у 1779 році, в часи польсько-католицьких репресій, вона була “отнята на унию комиссаром Титенским”,
а з часом була знищена одним із гайдамацьких загонів, що формувалися з мирян, які не хотіли ставати зрадниками прабатьківської віри.

Так само цікаво буде дізнатися й про те, що нова церква у Снігурівці була зведена завдяки ревному ставленню до православної віри її мирян. Адже у Снігурівці того часу жило лише 309 мешканців, а це менше, ніж у Малій Снітинці
(356) та Хвастовській Офірні (552), жителі яких стали прихожанами снігурівської церкви. До речі, у приселках, що були більшими від Снігурівки, самостійних парафіяльних церков так і не з’явилося до радянської епохи.

Йшов час, церковна споруда старіла. У 1861 році снігурівський управитель попросив благословення на оновлення церкви у київського митрополита Арсенія
(Москвіна), і храм було відремонтовано, і навіть споруджено при ньому нову дзвіницю. Наступне оновлення церква пережила, як не дивно, у 20-ті роки ХХ століття, вже за радянських часів, коли храми в основному руйнували, а не
оновлювали. Є припущення, що, коли під час громадянської війни “ім’ям революції” було повністю вирубане снітинське урочище, то, певно, віруючі частину лісу використали на ремонт церкви, бо навряд чи простояла б вона так
довго. Храм вистояв у часи радянського атеїзму, пережив війну з нацистами, та згорів вже у наші часи (24 вересня 1999 року), як кажуть, від людської необережності.
Місія відбудови снігурівського храму випала священику Юрію Федюку.

Відтоді, як у 2002 році київським архітектором М.Й.Барановським було зроблено проєкт церкви, її будівництво стало, як і декілька століть тому, спільною справою снігурівської громади.

У Центральному державному архіві України зберігся опис майна снігурівського храму, датований 1807 роком. Автор пише про коштовність церковної бібліотеки, стародруки в ній, золото і срібло, дорогоцінні тканини і кришталь, підкреслюючи, що нічого не шкодували мешканці Снігурівки для своєї Різдво-Богородицької святині. А ще в описі йдеться про “купіль для хрещення” – великий казан, у якому в свій час побував кожен православний мешканець Снігурівки, Малої Снітинки та Офірни Фастівської.

Зі сповідних розписів можна дізнатися про те, що дітям давали імена в суворій відповідності з церковним календарем, тому часто вживаними були імена Євсевій, Деомид, Марко, Йосип, Параскева, Домнікія, Пелагія, Мотрона. З цієї ж причини в деяких сім’ях підростало по дві Марії чи два Івана, а зрідка зафіксовано випадки, коли в родині було навіть троє дітей з однаковими іменами.

А хіба не буде сьогоднішнім мешканцям Снігурівки цікаво дізнатися про те, що, приміром, ще в 1863 році серед військових, які мешкали у Снігурівці, були Слабошевські, серед дворян – Лукашевичі, серед однодворців – Чеховичі, серед казенних селян – Авраменки?

Автор: Володимир Казаченко

Коментувати


Сподобався пост? Поділись з друзями!

Твоя реакція?

Дізлайк Дізлайк
0
Дізлайк
Лайк Лайк
2
Лайк
WTF WTF
0
WTF
Сльози Сльози
0
Сльози
Побєда Побєда
0
Побєда
Мило Мило
0
Мило
Злий Злий
0
Злий
Фейл Фейл
0
Фейл